- трапитися
- [тра/пиетиес'а]
-пиец':а, -пл'ац':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
трапитися
Смотреть что такое "трапитися" в других словарях:
трапитися — див. траплятися … Український тлумачний словник
трапитися — див. траплятися … Словник синонімів української мови
трапитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
трапитися — траплюся, пишся, Вр. Журитися, турбуватися; перепрацьовуватися; перекоїтися, гризтися … Словник лемківскої говірки
ключитися — трапитися, статися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ставатися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
статися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
спіткатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким. Зустрітися з ким небудь, хто рухається навпроти. || Зійтися разом, побачитися де небудь. || перен. Трапитися на чиємусь шляху. 2) тільки 3 ос. Трапитися з ким небудь; випасти на чиюсь долю … Український тлумачний словник
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
вибиратися — а/юся, а/єшся, недок., ви/братися, беруся, берешся, док. 1) З труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця. 2) Вирушати, відправлятися куди небудь, збиратися в дорогу. 3) Переїжджати,… … Український тлумачний словник
